Особливості культури мовлення юристаЧому необхідно говорити особливо про культуру мовлення юриста? По — перше, професія юриста вимагає не тільки високих моральних якостей та професійної майстерності, а й широкого загальної освіти. Юрист виступає в різних комунікативних ролях: складає законопроекти, веде ділове листування, йому доводитися писати протоколи допиту і огляду місця події, різні постанови, обвинувальні висновки, позовні заяви, вироки і ухвали, договори та угоди. Юристу доводитися стикатися з людьми найрізноманітніших професій і різного рівня культури. І в кожному випадку необхідно знаходити потрібний тон, слова, що аргументують і грамотно виражають думки. Від того, наскільки точно розуміють ці особи мова юриста, часом залежить зміст їх пояснень та свідчень. Порушення юристом мовних норм може викликати негативну реакцію з боку співрозмовників. На жаль, бувають випадки, коли через неточно заданого питання допитуваний просить уточнити або виправити некоректно поставлене запитання. Крім того, кожен юрист виступає і як оратор, як пропагандист правових знань, читаючи лекції; прокурор і адвокат щодня вимовляють публічні промови в судових процесах, тому юристу необхідно володіти навичками публічної промови. Уміння говорити публічно, володіння мовою здавна вважається необхідним професійним якістю юриста. Говорити про культуру мовлення юриста треба й тому, що юридична мова специфічний. У ньому багато термінів, що мають особливе юридичне значення, наприклад: кодекс, контрабанда, алібі, мотиви злочину, та ін В якості термінів використовуються деякі розмовні слова, застарілі, не характерні для спільного вживання. Більшість багатозначних слів позначає особливі юридичні поняття. У мові права спостерігаються словосполучення, не вживають за межами правової сфери спілкування, наприклад. Це найважчий і найцікавіший з усіх професійних мов. Що входить в поняття культури мовлення юриста? З урахуванням завдань кримінального судочинства культуру писемного мовлення юриста можна визначити як використання в процесуальних актах мовних засобів офіційно — ділового стилю, які відповідають вимогам КПК України і адекватно відображають встановлювані в справі фактичні дані. В офіційно — діловому стилі використовується велика кількість готових, стандартних виразів — кліше. І ось тут постає проблема кліше та штампів у мові юриста: доречність і необхідність кліше при складанні документів і недоречність мовних штампів, які заподіюють шкоду. Культура мовлення юриста передбачає також знання норм усних публічних виступів. Ще Цицерон, відомий римський оратор і теоретик красномовства, зазначив, що " істинно красномовний той, хто звичайні предмети висловлює просто, великі — піднесено, а середні — з поміркованістю ". У промовах прокурора і адвоката на суді відображаються ті ж факти, що і в процесуальних документах у даній справі, тому судовий оратор нерідко використовує конструкції, доречні лише в письмовій офіційно — ділового мовлення. А публічна мова передбачає багатство словника, художню виразність! Термін оратор позначає не тільки особа, яка виступає з промовою, а й людини, що володіє майстерністю публічної промови, її методикою. Мова повинна бути побудована так, щоб вона привертала увагу, найкращим чином сприяла переконання.
