Мова — це система засобів спілкування (звуки, слова, схеми словоспо лучень, моделі речень та відношення між одиницями), яка існує всвідо мості її носіїв. Мова — явище соціальне. В повному обсязі вона може існу ватилише в спільноті людей. Жодна окрема людина не володіє і не корис тується всієюмовою. У цьому неважко пересвідчитися, погортавши слов ник рідної мови тапосібник із граматики, у яких з більшою чи меншою мірою повноти й докладностізафіксована мова. З'ясується, що аж ніяк не всі слова й усталені вислови намвідомі, що не всі граматичні форми й сти лістичні фігури ми використовуємо. Можна прожити сто років, жодного разу не вживши сотень відомих людині слів, некажучи вже про десятки тисяч слів, невідомих їй. Мовлення — це реалізація засобів мови конкретними людьми вконк ретних актах спілкування. Воно має індивідуальний характер і залежить відвіку, статі мовця, його виховання, освіти, становища в суспільстві, темпераменту, стану здоров'я та багатьох інших прикмет й особливос тей, властивих конкретній людині. Мова живе в мовленні. Через мов лення людиназасвоює мову. Якщо немає людей, які б використовували мову в щоденномуспілкуванні, у мовленні, вона стає мертвою. Отрима ти уявлення про таку мовудає можливість тільки «застигле» мовлен ня — писемні тексти, а в нашчас — також грамофонні та магнітні записи. Якщо, звичайно, їх було зроблено» . (Радевич-Винницький Я. Ети кет ікультура спілкування. — Львів: Видавництво «Сполом» , 2001, — с. 14). Доступне пояснення вчителем змісту термінів"мова» і «мовлення» . (Пояснення супроводжуєтьсякресленням на дошці необхідних кілець і записом термінів.) — Діти, уявіть собі такий дивнийокеан слів, що вміщує всі слова україн ської мови, які тільки існують від часустворення і розвитку нашої мови. Це — МОВА. Алежодна людина не здатна ово лодіти всіма словами рідної мови. Ось, наприк лад, коли маленька дитина починає говорити, вона знає кілька слів, потім, пізнаючисвіт, ця дитина пізнає й нові слова, які називають ото чуючі предмети. А колидитина навчиться чита ти, то її запас слів збагачується ще більше, бо черпаєвона це багатство з книг. Отже, запас слів, яким володіє конкретна людина, — цеМОВ ЛЕННЯ. Кожна людина здатна розвивати своє мовлення. Томумовлення є одним із показників загальної культури особистості. Висновок. Мова — це ширше поняття, а мовлення — вужче. Умовленні, крім лексичного запасу, велике значення мають міміка, жести,інтонація.
