На українській мові цілий лист Татяни Ларіної до Євгена Онєгіна.

Оце пишу до вас, бо дійсно, Терпець уже урвався весь. Тепер Ви, мабуть, із призирствомДо мене ставитеметесь. Але як маєте ви серцеІще не зовсім кам’яне, Ви не покинете мене… Я б Вам ніколи не писала, Повірте, що про сором мійВи б не дізнались, хоч убий, Коли б надії трохи малаВас, друже, хоч коли-небудьВ маєтку нашому спіткнуть, Щоб тільки чути Вашу мову, Спитати, як Ви живетеЙ гадати день і ніч про те, Коли зустрінемось ми знову. Та Ви завжди насамоті, В селі Вам нудно проживати, А ми нічим не видатні, Але в гостях Вас раді мати. Навіщо Ви в недобрий часДо нас в садибу завітали? Ніколи б я не знала Вас, Та з Вами б клопоту не мала, Душі моєї хвилюваннямКоли б небудь кінець настав, Знайшла б я гарного мужчину, Була б відмінная дружина, Та може Бог дітей би дав…