Герой казки Х. К. Андерсена «Стійкий олов’яний солдатик» (1838), символ непохитної мужності й завзятості. Його доля описана коротко, але вона повна подій, хоча й неправдоподібних, але переконливих у цьому чарівному світі, де в складній єдності співіснують люди, звірі й іграшки. Він – один із двадцяти п’яти іграшкових солдатиків, «рідних братів по матері – старій олов’яній ложці», яких подарували на день народження маленькому хлопчикові. Від своїх братів Стійкий Олов’яний Солдатик. Відрізнявся тим, що був одноногим (не вистачило олова), але стояв на своїй одній нозі надійно й міцно. В іграшковому світі дитячої, куди потрапили солдатики, було багато чудесного, але найбільше героя залучила паперова Танцівниця, що теж стояла на одній ніжці, – іншу вона підняла так високо, що солдатик її не побачив і вирішив, що вони з Танцівницею товариші на нещастя. Звичайно, він тільки мріяти міг, що така красуня всерйоз зверне на нього увага. Але трапилося так, що доля С. О. С. Зложилася надзвичайно дивно. Він – натура, по-солдатски й, так сказати, по-оловянски проста, однак не іграшковим-іграшковій-по^-іграшковому чинн і делікатна – прожив коротеньке й дивне життя. Окремі подробиці його зіткнення із зовнішнім миром, куди він потрапив, вивалившись із вікна, фантасмагорични: чого коштує, наприклад, пацюк, що вимагав паспорт у солдатика, що пропливав на човнику з газетного паперу
